Пропускная способность сфинктера

Пропускная способность сфинктера

Изучают ветеринары всякое непонятное.

Осторожно детская площадка

Вешать табличку на всех песочницах.

Екстрим, Экстрим!!!

мужик срет на скейте гиф

Скейт-экстрим
  • 0
  • 10 лютого 2013, 20:04
  • admin
  • 2

Плачу...

морковкой какает зайчишка
орешком какает енот
а заблудившейся оксаной
у речки какает медведь

Чому краще срати вдома

Історія з життя, блеать! (офісним працівникам)

Знаєте що таке, блять, єбуча невдача?!

Це коли ти сидиш спокійно в офісі, ніхто нікуди не ходить, не метушиться, тиша і ти собі вирішуєш піти в парашу посрати на 5 хв, але як тільки ти сядеш срати так звідки не візьмись, якомусь хую чи пизді закортить якраз в цей самий момент піти в парашу, саме в ці 5 хвилин впродовж 8-ми годин єбучого робочого дня, не раніше, не пізніше, саме в ці єбані пять хвилин, коли ти нарешті посадив свою сраку на парашу. Воно, блять, дьоргає клямку і, розуміючи що закрито, буде стояти і чекати біля параші. При тому все, блять, прекрасно чути що ти там робиш. На додаток, воно думає що ти там сцяти зібрався і скоро вийдеш, але ж, блять, ти тільки сів срати. І починається моральна давка — треба спішити, але коли спішиш то нормально не посреш, бо стараєшся не перднути, не шелестіти папером, не брязгати пряжкою, іншими словами — не видавати себе. І ти розумієш, що те створіння стоїть там і слухає під дверима. Тобі стає не зручно, бо після тебе навіть 5 хв не пройде, щоб сморід вивітрився. Пизда, як мене харить, коли 5 твоїх безтурботних хвилин інтелектуальної розрядки та самопізнання перетворюються на вищий пілотаж контролю пропускної здатності сфінктера з моральною давкою в умовах екстреної ситуації…

Тому краще срати вдома…

краще срати вдома чи на роботi

Про носок

Есть пятьсот вариантов этой байки. Начинаются одинаково: труба забилась, в квартире неприятный фонтан. Хозяин мечется, готов любить сантехника и даже жить с ним в шалаше. В других пересказах готов бежать за сантехником на край земли с шалашом в руках.
Потом приходит водопроводчик, снимает нимб и крылья в прихожей. Смотрит на проблему с укоризной. Говорит, что ж вы как дети малые! Он ловко орудует тросом и — чудо, вытаскивает из трубы носок!

Чей же это? — интересуется хозяин, почёсывая молодые рога. Пылкое воображение подсказывает, что его люстра, рояль и жена — всё теперь изгажено сексом. В некоторых изложениях хозяин хватает топор, символизирующий его грусть.

Потом приходит сосед. Он только что читал роман Агутагавы Рюноскэ «Табак и дьявол». Закрыл книжку, встал с горшка. Вдруг из унитаза выкрутился трос. Мелко дрожа, тварь дотянулась до сушилки, намотала на голову носок, помедлила мгновение и скрылась. Страшно подумать, как изменилась бы жизнь соседа, не захлопни он вовремя книгу. Дело даже не в носке, а в том доверии, которое человек испытывал к родному унитазу и теперь утратил навсегда.

via Слава С